Молодший сержант Микола Куценко, позивний Гагарін, загинув 22 лютого 2024 року біля села Терни на Донеччині. Виконуючи службові обов’язки, захисник отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометно-артилерійського обстрілу. Воїну було 44 роки.

Микола народився в селі Варварівка Харківської області. Жив у Харкові. Закінчив Харківський професійний ліцей звʼязку. У мирному житті займався внутрішніми ремонтним роботами та виготовленням деревʼяних будівельних конструкцій. Цікавився архітектурою та дизайном.

З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік добровільно став на захист Батьківщини. Спочатку був у ТРО Харківської області. Після підготовки долучився до складу моторизованого піхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Служив на посаді старшого стрільця. На питання командування, хто готовий вирушати у чергове бойове завдання, Микола відповів: «Поїхали», так і отримав свій позивний. Під час служби був нагороджений відзнакою командування 93 ОМБр «Холодний яр» ll ступеня.

«Наша родина втратила люблячого і турботливого сина, батька, чоловіка, рідну душу, а Україна – мужнього, сміливого, незламного, загартованого бійця, щирого патріота, вірного своїй Батьківщині, який ніколи не залишав у біді, для якого не існувало перешкод. На будь-яку справу або виклик долі він завжди мав рішення. Йдуть найкращі, які не ховаються за спинами. Завдяки їм, хоробрим та відважним українцям, ми маємо можливість продовжувати жити на своїй землі. Герою Слава!» – сказала рідна сестра загиблого Надія Савчук.

Поховали військового на Алеї Слави цвинтаря в Харкові.

У Миколи залишились мама, сестри, брат, дружина і двоє синів, яким на момент загибелі тата було 11 та 7 років.