Старший солдат Микола Мисько, позивний Паровоз, загинув 20 лютого 2023 року в бою з окупантами поблизу села Червонопопівка на Луганщині. Воїну було 29 років.

Микола народився в селі Людинь Рівненської області. Здобув фах будівельника у Рівненському вищому професійному училищі №1. Пройшов строкову військову службу. Більшу частину свого життя провів, працюючи за кордоном на будівництві. Обожнював спорт. Брав активну участь у різних спортивних змаганнях, особливо любив футбол. Неодноразово займав призові місця, мав безліч нагород.

Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік захищав рідну країну у складі Збройних Сил України. Був бійцем 518-го окремого батальйону спеціального призначення «Дике Поле». Обіймав посаду помічника кулеметника. За тиждень до загибелі його кандидатуру подали на посаду командира відділення.

«Микола був дуже веселим, добрим, щирим, справедливим, працелюбним, його завжди ставили у приклад. Мав багато друзів. Ніколи не відмовляв тим, хто просив його допомоги. Завжди казав, що ми – його тил, на який він завжди міг покластися. Так і було. Коли почалась війна, він був за кордоном, але сидіти там не зміг. Приїхавши додому, відразу пішов до військкомату. Він ніколи ні на що не скаржився, із складних ситуації виходив із жартами, завжди сміявся. Казав, що йому пощастило зустріти хороших і відважних хлопців у батальйоні. Микола був нашою великою підтримкою й опорою», – розповіла рідна сестра загиблого Тетяна.

Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали Миколу в рідному селі.

Вдома на нього чекали мама, сестра, двоє братів, племінниця, інші рідні та багато друзів.