52-річний сержант Микола Суховієнко, позивний Вєтєр, загинув 16 травня 2023 року під час бою за місто Вугледар на Донеччині. На бойовій машині вивозив побратимів. Коли вони висадились, а він розвертався, почався ворожий артилерійський обстріл. Машину кинуло на фугасні міни, внаслідок підриву на яких боєць отримав смертельні поранення.

Микола народився в селі Шепелівка Полтавської області. Здобув середню освіту в Глобинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1. З 2004 року був мешканцем села Весела Долина рідної області. У мирному житті працював комбайнером, водієм, а згодом відкрив меблевий бізнес.

У 2014-2019 роках чоловік брав участь в АТО/ООС. Воював на Донеччині, пройшов Дебальцеве, Волноваху, Авдіївку, Старогнатівку, Донецький аеропорт. Мужність і відвагу чоловік проявив у боях, що велися в районі Авдіївки й Донецького аеропорту в 2014 році. Тоді він був у складі 72-ої ОМБр. Саме Микола закріпив державний прапор України на будівлі за 70 метрів від позицій противника. На цей сміливий вчинок йому знадобилось більше 4 годин. Повзком, розміновуючи ворожі «сюрпризи», він дістався рибацького будиночка і встановив прапор. Далі боєць був переведений у 24-ту ОМБр. У 2018-му отримав осколкове поранення задньої поверхні шиї. Того ж року його нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня та медаллю «Захиснику Вітчизни». У березні 2019-го через інвалідність він був змушений залишити військову службу.

24 лютого 2022 року Микола, як ветеран, не залишився осторонь та знову взяв до рук зброю. Чоловік повернувся до 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців та вирушив на фронт. Служив на посаді заступника командира бойової машини.

«Мій тато – справжній Герой України. Його подвиг та безкорислива самопожертва заслуговують на найвищу відзнаку та вшанування», – зазначила Лілія Линник.

Поховали Героя в селі Весела Долина на Полтавщині.

Вдома на Миколу чекали дружина, син, донька і двоє онуків.