23-річний старший солдат Микола Сидоренко загинув 2 лютого 2024 року в бою в районі села Терни на Донеччині. Внаслідок ворожого мінометного обстрілу він отримав смертельні поранення.

Микола народився в місті Охтирка Сумської області. Закінчив Сумський державний педагогічний університет імені А.С Макаренка за спеціальністю «Фізичне виховання». З дитинства мав велику любов до спорту, займався футболом і легкою атлетикою. Тричі був чемпіоном України з легкої атлетики. За фахом був барбером, пройшов навчання, вміло й професійно працював у цій сфері.

Під час повномасштабної війни Микола приєднався до Національної гвардії України. Службу проходив у 18-ій Слов’янській бригаді. Був оператором протитанкового відділення протитанкового взводу батареї протитанкових керованих ракет.

За гідну службу воїна нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) та орденом «Хрест Героя».

«Микола відважний Герой, мужній і сміливий воїн, завжди готовий надати допомогу побратимам. Він так сильно мріяв жити… Дуже хотів створити сім’ю, говорив, що в нас будуть найкрасивіші діти. Завжди був щирим, відвертим прямолінійним. Такі люди, як він, зустрічаються вкрай рідко. Свої кращі роки молодого життя провів на лінії фронту й загинув в свої юні 23 роки. Микола Сидоренко Героєм був завжди, а не в останню мить…» – розповіла його наречена Ольга Демиденко.

Миколу поховали на Алеї Слави цвинтаря в рідному місті.

У нього залишилися батьки, бабуся, дідусь, брати, сестри і кохана дівчина.