Захисник Микола Симчук загинув 8 листопада 2022 року біля селища Невельське на Донеччині. Під час виконання бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. У грудні воїну мало виповнитися 48 років.

Микола народився у селі Будьки Вінницької області. Після закінчення школи навчався у Гніванському професійно-технічному училищі №12, здобув фах електрогазозварника. Життя склалося так, що попрацювати за спеціальністю не вдалося, але набуті навички та знання перетворилися на хобі. Лавочки, столики, дитячі гойдалки та інше – усе це створювалося з любов'ю та великою майстерністю. За професією чоловік був електромонтером контактної мережі. Кожну вільну хвилинку любив проводити у колі сім'ї. Цікавився історією, географією, музикою. Був всебічно розвиненою особистістю.

Під час повномасштабної війни чоловік взяв до рук зброю, щоб захистити свою родину й дім від окупантів. Микола служив у 37-му окрему мотопіхотному батальйоні «Запоріжжя» ЗСУ. Був командиром машини мотопіхотного відділення.

«Папа завжди був взірцем працьовитості, наполегливості, стриманості, мужності, чесності, справедливості, вірності та людяності. Людина, яка завжди прийде на допомогу, яка не осудить і промовчить, аби не завдати болю іншому. Словами не передати, як важко жити і розуміти, що більше ніколи не почуєш рідний голос, не відчуєш тепла обійм. 8 листопада 2022 року країна втратила відданого громадянина, а наша сім'я – частину душі. Папулічка, ми тебе любимо крізь простір і час…» – написала донька воїна Вікторія.

Поховали захисника в селі Пеньківка на Вінниччині.

У Миколи залишилися батьки, дружина і двоє дітей.