Старший солдат Микола Зайченко на псевдо Заяць загинув 3 травня 2023 року поблизу селища Зарічне на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, потрапив під ворожий обстріл з «Градів» та отримав смертельні поранення. Захиснику було 30 років.

Микола народився в селі Струтин Львівської області. Закінчив Золочівський коледж Львівського НАУ. Працював будівельником. Обожнював музику. Захоплювався кулінарією та любив готувати смачні страви, що в нього добре виходило.

З початком повномасштабного вторгнення чоловік добровольцем пішов на фронт. Служив у 125-й окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Був кулеметником.

«Микола був для мене невимовно щирим і добрим, віддав би останнє. Завжди усміхнений. Останній дзвінок був за годину до загибелі. Я казала, щоб беріг себе, а він у відповідь: «Сестричко все буде добре…». Микола був справжнім воїном, патріотом, гідно захищав Батьківщину. Побратими згадують його як людину, біля якої завжди було весело, бо вмів зробити кращими побут і будні війни.

Він часто казав: «Мені байдуже, куди йти, які завдання виконувати. Головне – щоб разом зі своїми хлопцями». Навіть із відпустки приїхав завчасно – переживав, щоб інші теж могли побувати вдома. Ніколи не панікував, мав власну думку і вмів її відстояти. Він легко знаходив спільну мову з побратимами та з цивільними. За кілька тижнів на Сході вже мав знайомих усюди та міг дістати все, що було потрібно – від смачного печива до генератора та палива.

У нього було велике щире серце, на нього завжди можна було покластися. Він готував вишукані домашні страви та влучно стріляв з МК-19, прикриваючи хлопців. Не можемо передати, яка пустка нам залишається, яке горе прийшло у нашу родину», – написала його сестра Юлія.

«Микола був найкращим сином, чоловіком і другом. Був чесною, сильною та доброю людиною. Він був душею та серцем компанії, життєрадісним і патріотом своєї країни», – розповіла його дружина Любов.

Поховали воїна у рідному селі біля батька.

У Миколи залишилися мама, сестри, дружина, син, рідні, друзі та побратими.