Життя Олега Усика відібрав російський обстріл Донецької області. 12 липня 2024 року ворог атакував Мирноград двома авіабомбами. Автобус, у якому чоловік їхав після робочої зміни додому, опинився в епіцентрі вибуху. Поряд не стало колег Олега – Євгена Павленка і Світлани Кочергіної.

Олегові Усику було 42 роки. Після закінчення Донецького металургійного технікуму працював на різних шахтах в рідному Мирнограді. Опанував кілька професій – електромонтер, гірник, прохідник. На збагачувальній фабриці «Свято-Варваринська» він обіймав посаду електрослюсаря упродовж семи років. А загальний трудовий стаж чоловіка становив – понад двадцять.

«Це була людина з великим досвідом, яка могла відремонтувати та налагодити будь-яке обладнання», – розповіли про нього колеги.

Коли після повномасштабного вторгнення багато людей змушені були евакуюватися, він залишився та продовжував підтримувати підприємство. Не покинув робоче місце і в той час, як обстріли почастішали. Збирався працювати стільки, скільки дозволять обставини.