top of page

Олег Гайчев
11 червня 2022 року
Солдат Олег Гайчев, позивний Леший, загинув 11 червня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Піски на Донеччині. Захиснику назавжди 23. За місяць до загибелі він одружився.
Олег народився у Херсоні. Закінчив 9 класів школи в селі Благодатівка. Вступив до Херсонському професійного ліцею, але вирішив залишити навчання та пішов на строкову службу. В мирному житті працював різноробочим на різних підприємствах. Захоплювався ножами, любив рибалити.
Після строкової служби підписав контракт із ЗСУ. На момент повномасштабної війни Олег проходив службу у 56-ій окремій мотопіхотній бригаді. Обіймав посаду гранатометника.
«Ми були 5 років і дуже кохали один одного. Олег був дуже мужній, життєрадісний і позитивний чоловік, душа компанії. Він дуже сильно любив життя та мріяв про синочка. У нього було багато друзів та надійних товаришів. У 19 років він пішов в армію. Після строкової служби підписав контракт на 3 роки. Закінчився контракт 03.12.2021. Ми збиралися переїхати з Миколаєва в інше місто, на яке в нас були дуже великі плани, але за тиждень до переїзду почалася війна. Олег деякий час служив в Миколаєві, де ми і одружилися 12.05.2022 року. Привітати нас прийшов весь його взвод. Це був найкращий та останній день, коли ми з ним бачились. Ввечері Олег поїхав на Донеччину. Його побратими розповідали, як він врятував життя багатьом хлопцям і говорили, що в нього є янгол-охоронець. На раціях у хлопців на позиціях почав зникати звʼязок і він прийняв рішення зібрати всіх в укритті, хоч тривоги й не було. Після того, як всі зайшли, почався сильний обстріл позицій. Таке бувало неодноразово. Це, можливо, був збіг, але його рішення врятувало життя багатьом. Побратими з передової казали, що він мужньо себе поводив і неодноразово допомагав пораненим. Загинув Олег 11.06.2022 року під час бойового завдання на передовій. Наступного дня, за місяць після одруження, мені повідомили, що його більше немає. Олег мені якось сказав: «Я не хочу бачити, як мої маленькі брат та сестра плачуть від страху, тому я йду вас захищати». Своїх дітей в нього нема, але ми дуже сильно хотіли і планували… Коханий мій, якби ти знав, як я, твоя мама і всі твої родичі та друзі за тобою сумуємо… Ти назавжди залишишся в моєму серці, як єдине моє кохання! Спочивай з миром, мій Герою», – поділилася спогадами про загиблого його дружина Карина.
Поховали воїна в селі Матвіївка Миколаївської області.
В Олега залишилися дружина, мама, брат, сестра, рідні, друзі та побратими.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page