Молодший сержант Олег Тімонін, позивний Старшина, загинув 21 травня 2023 року поблизу села Іванівське, що на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення внаслідок ворожого авіаудару. Наступного місяця, 25 червня, воїну виповнилося б 53 роки.

Олег народився в місті Острог Рівненської області. Проте жив у Києві. Закінчив Державний університет ім. М.К. Драгоманова за спеціальністю «Дефектологія та олігофренопедагогіка». У мирному житті працював директором ПП «Рихта», направлення: протипожежне, рятувальне та захисне обладнання. На дозвіллі любив читати та займатися спортом. Захоплювався, зокрема, гірським туризмом.

З початком повномасштабної війни чоловік став на захист столиці, долучившись до лав добровольців. Служив у 241-ї окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Обіймав посаду командира розвідувального відділення розвідувального взводу.

Боєць отримав відзнаки «За зразкову службу», «За поранення», посвідчення «За заслуги» та посмертно – орден «За мужність» ІІІ ступеня.

«Він був мудрим та сильним чоловіком. Чоловіком з великою літери, якому довіряли дуже багато людей. Він був чудовим батьком для своїх дітей – доньки Марії та сина Романа, який піклувався про їх майбутнє. Коли він пішов на війну, я дуже боялася його втратити, але завжди розуміла і підтримувала його, адже бачила, наскільки це є важливим для нього. Тому і відмовляла на пропозиції виїхати з країни, бо хотіла бути з ним поруч. Олег був глибоко мотивованою людиною, яка насправді не боялась загинути… Між нами був сформований дуже міцний ментальний зв'язок. З моменту виконання його завдання на сході України та на початку вторгнення до Києва наше спілкування часто обмежувалося одним важливим та коротким смс або смайликом… 21.05 о 7:48 ранку він вийшов на зв'язок і сказав востаннє: «Коханочка, я тебе кохаю»... Ці слова він сказав перед тим, як іти на завдання. У цей же день він загинув… Вважався безвісти зниклим, але я вже знала, що він загинув», – розповіла дружина загиблого Ганна.

Поховали Олега на Берковецькому кладовищі Києва.

У захисника залишилися дружина Ганна, донька Марія та син Роман.