Капітан Олег Цибенко загинув 16 березня 2022 року під час оборони Чернігівщини. Ворожий авіаудар обірвав життя військового біля селища Гончарівське. Захиснику було 53 роки.

Олег народився у місті Прилуки Чернігівської області. Навчався у місцевій школі №1. З юних років мріяв стати військовим. У 1985 році закінчив Ленінградське військове училище. У 1989-му – Сумське вище артилерійське командне училище. Через 3 роки був звільнений у запас. До 2014-го займався підприємницькою діяльністю.

Коли почалася російсько-українська війна, чоловік приєднався до підрозділу ТРО, який потім став 41-м батальйоном тероборони «Чернігів-2». У складі цього підрозділу Олег брав участь в АТО на Донбасі. З 2016 року служив у 1-й окремій танковій Сіверській бригаді ЗСУ на посаді командира ремонтної роти РАО.

З початком повномасштабного вторгнення у лавах 1-ї бригади Олег боронив рідну Чернігівщину від російських окупантів.

«Мій тато був для мене сенсом життя. Минув час після його загиблі, але цей біль не пройде ніколи. Тато боронив Україну з 2014 року. Перше і найголовніше для нього були його побратими та особовий склад. Усі повинні вискочити з пекла і вижити. Йому залишалось дуже мало до пенсії. У нього була одна мрія, він часто казав:«Я хочу просто пожити. Хочу вранці випити кави, піти прогулятися. Як звичайна людина. Без війни, без того болю, коли ти втрачаєш побратимів. Просто пожити». Ми ніколи не могли подумати, що таке звичайнісіньке бажання, така проста мрія стане нездійсненною», – розповіла Жанна Камінська.

«Світла і добра людина, добрий товариш, мужній наш захисник. Вічна пам'ять, щирі співчуття рідним», – написала однокласниця загиблого Людмила Горбань.

«Це був справжній захисник, добрий, чуйний, справедливий. Він оберігав своїх підлеглих, завжди був з ними на позиціях. Вічна пам'ять», – написала знайома Ольга Кулик.

Поховали офіцера у рідному місті.

В Олега залишилися батько, брат, донька і син.