Життя Олега Вітюка обірвалося у Бучі 18 березня 2022 року. З початком повномасштабного російського вторгнення він пережив кілька серцевих приступів, а потім – стався обширний інфаркт. Буча була захоплена російськими військами, доступу до медичної допомоги не було. Серце Олега зупинилося.

«Мій чоловік хворів, мав цукровий діабет та пережив інсульт. Двічі на рік його прокапували, і він ще міг жити… Тоді, під час російської окупації, я дивом знайшли таблетки та уколи, і якби була медична допомога, то він би зміг все перенести», – розповіла дружина Надія Вітюк.

Олегові Степановичу було 64 роки. Народився у селі Бесідка Ставищенської селищної громади на Київщині. Потім разом із родиною жив у Василькові, Білій Церкві, а з 1970-го – в Бучі. 15 років працював у Києві на авіазаводі, а потім на Київському автомобільному ремонтному заводі. Також деякий час займався обрізкою дерев.

«Останні кілька років він уже був на пенсії. Любив дивитися телевізор, також проводив час із рідними, зокрема внучками», – розповіла Надія Вітюк.

Спершу тіло чоловіка прикопали на городі у дворі будинку, що на вулиці Південній. А після звільнення Київської області від російських окупантів перепоховали на кладовищі у Бучі.

В Олега Вітюка залишилися дружина, син і дві внучки.