Солдат Олег Зінченко, позивний Оловʼяний, загинув 5 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання у Краматорському районі Донеччини. Воїну назавжди залишилось 42 роки.

Олег Юрійович народився в місті Запоріжжя. Закінчив міську школу №78. У мирному житті виготовляв меблі, був червонодеревником. Вів активний спосіб життя, здобув розряд кандидата у майстри спорту з кікбоксингу. Обожнював мотоцикли та море. Любив лагодити все вдома.

На початку повномасштабної війни чоловік поповнив лави Національної гвардії України, щоб захистити рідний дім та близьких. Воював у складі 1-ї Президентської бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка «Буревій» (в/ч 3027).

У вересні 2023 року Олег приїхав у відпустку додому, бо в них із коханою дружиною Оленою народилася донька Анна, на яку він так чекав. Але встиг побачити дитину лише в її перші два тижні життя. Востаннє їхня велика сім’я зібралася разом на день народження воїна – 28 вересня, а вже ввечері він поїхав на війну. Звідки повернувся на щиті.

«Батько – неймовірна людина, дуже щирий і мужній воїн. Він був поранений, після операції і тривалого лікування став у стрій і продовжив захищати Батьківщину. Оловʼяний був справжнім воїном, мужнім, сміливим і завжди готовим прийти на допомогу побратимам. Справжній патріот України. Завжди був уважний. Мріяв після закінчення війни всією великою родиною сидіти біля моря і грітися на сонечку… з дітьми та онуками, яких, на жаль, немає, бо мій чоловік Валерій Востріков теж загинув на цій війні… Перед останнім своїм виїздом привітав мене з першою виставою (я влаштувалась в театр), надіслав своє фото в автобусі і написав, що цей бій присвячений памʼяті мого чоловіка, як тато казав, «справжнього запорізького козака». Я дуже просила цього не робити, бо боялась втратити і його… Вони завжди з моїм чоловіком казали, що все буде добре. Ненавиджу ці слова. Я чула їх двічі і двічі втратила рідних людей… Він був справжнім воїном і козаком. І написав, що його діти і кохана дружина є його сенсом життя. Він дуже любив маму, вони були спорідненими душами», – розповіла донька загиблого Ольга.

Поховали нацгвардійця на батьківщині – в Запоріжжі.

У Героя залишилися мама, брат, дружина, дві доньки та син від першого шлюбу.