top of page
Олександр Авраменко
12 квітня 2024 року
Солдат Олександр Авраменко, позивний Абрамс, поліг 12 квітня 2024 року біля села Бердичі Донецької області під час виконання бойового завдання. Він отримав важкі поранення, несумісні з життям, у результаті артилерійського обстрілу.
Олександрові було 42 роки. Він народився в селі Данино, що на Чернігівщині. Закінчив 6 класів тамтешньої школи, а потім навчався у Припутнівській ЗОШ І-ІІ ступенів. Після девʼятого класу вступив до Ічнянського професійного аграрного ліцею, де здобув фах тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва та водія автотранспортних засобів. Під час навчання працював помічником комбайнера.
Потім проходив строкову службу на посаді водія-механіка ракетних військ. Після – працював у АТ «КИЇВМЕТРОБУД», а згодом – у ТОВ «КИЇВМІСТОБУД». У 2005 році одружився. У родини народився син Олександр, а потім – донечка Юлія. Із сім'єю чоловік проживав в селі Бурімка.
У мирному житті також працював у сільськогосподарському кооперативі «Крупичполе», потім у ТОВ «Агрікор Холдинг», обіймав посаду тракториста в ТОВ «Агрофірма «Надія» та згодом тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва в ТОВ «Ічнянське». Любив ходити на полювання і ремонтувати авто.
24 лютого 2022 року його призвали на службу. Він боронив Україну під Києвом, Бахмутом та Авдіївкою. Був стрільцем-електриком 119-ої окремої бригади територіальної оборони. Нагороджений медаллю «Хрест доблесті».
«Олександр був добрим, чуйним, люблячим чоловіком, щирим, порядним та надійним другом, відповідальним колегою на роботі. Завжди приходив на допомогу», – розповіла дружина Віра.
Поховали героя у селі Бурімка.
В Олександра залишилися батьки, сестра, дружина і двоє дітей.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page