Старший лейтенант Олександр Басалига, позивний Монгол, загинув 9 березня 2023 року в бою з окупантами за місто Бахмут Донецької області. Воїну назавжди 31 рік.

Олександр народився і виріс у Дніпрі. З 2014-го був військовим. Спочатку служив у 1-й окремій танковій бригаді. Був навідником, потім став командиром танку. Воював в АТО/ООС. Брав участь у боях за Дебальцеве. 2016 року був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

У 2021 році закінчив Військовий інститут танкових військ НТУ «ХПІ» та здобув ступінь магістра за спеціальністю «Озброєння та військова техніка». Отримав професійну кваліфікацію інженера-механіка, офіцера тактичного рівня.

Після випуску розпочав службу в 93-ій окремій механізованій бригаді «Холодний Яр». Під час повномасштабного вторгнення був командиром роти. В грудні 2022-го нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».

«Я ніколи не зустрічала таких людей, як Саша. Добрий, щирий, справедливий і сміливий! Здавалось, він завжди знає, як вичинити правильно, і нічого та нікого не боїться. Я досі не розумію, як в одній людині може поєднуватись така сила, витримка, ніжність і турбота. Він був відкритою і теплою людиною, для багатьох став прикладом, а для мене – світлом. Я знала, якщо ми разом, то все можна вирішити. Не було важливо де ми, але завжди мали відчуття дому. Ми багато мріяли, він мав величезну жагу до життя. Коли ми познайомились, Саша вже був військовим. Ще у 2014-му він пішов боронити Україну. Став офіцером, служив у штабі. Коли почалось повномасштабне вторгнення, пішов в піхоту, але його завжди тягнуло до техніки. На службі він був стриманий і зосереджений, у підлеглих викликав повагу. Я завжди казала йому, що пишаюсь ним. І завжди буду. Він – мій Герой!» – розповіла дружина офіцера Катерина.

Поховали воїна на Алеї Героїв Краснопільського кладовища в рідному місті Дніпрі.

В Олександра залишилися батьки, дружина, сестра, інші рідні, друзі та побратими.