24-річний нацгвардієць Олександр Білий, позивний Хардін, поліг 28 березня 2024 року в бою на території Серебрянського лісництва, що в районі Кремінної на Луганщині. Життя захисника обірвав ворожий мінометний обстріл.

Олександр був родом з міста Кривий Ріг Дніпропетровської області. Закінчив Криворізький коксохімічний технікум за спеціальністю «Монтаж та обслуговування холодильно-компресорних машин та установ». Працював продавцем-консультантом будівельних матеріалів у ТОВ «Епіцентр».

Під час повномасштабної війни чоловік долучився до лав Національної гвардії України та вирушив на фронт. Воював у складі 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія». Був бойовим медиком.

«Ми познайомилися ще до війни, одружилися в 2022 році, хотіли діток, але, на жаль, не судилося. Він був найкращий та найдобріший, мріяв про велику сім'ю, дім. Він пішов у перший день повномасштабної війни на фронт, спочатку був у Кривому Розі, потім пройшов курси медицини, став бойовим медиком, пройшов бої на Херсонщині, брав участь у визволенні Дудчан та багатьох інших сіл і міст. Згодом пройшов навчання у Німеччині й потрапив у «Хартію». Хлопці його дуже поважали та любили, не хотів переводитися нікуди, завжди казав: «Я не можу лишити хлопців, я їду з ними». Він врятував багато життів, своє віддав за перемогу», – розповіла Валерія Біла, дружина воїна.

Посмертно військового нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали Героя на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу.

Вдома на Олександра чекали батьки, дружина, дідусь та бабуся.