Захисник Маріуполя Олександр Гряник, позивний Грян, загинув 8 травня 2022 року під час оборони заводу «Азовсталь». 28-річний старший солдат згорів у бункері внаслідок влучення туди ворожої фосфорної бомби.

Олександр народився і жив у Києві. Навчався у столичній гімназії № 32 «Успіх». Закінчив факультет міжнародної економіки і менеджменту Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана. Обожнював активний відпочинок: гори, подорожі, футбол. Був фанатом ФК «Динамо». Ходив на каяках і катався на скейті. Сам мандрував джунглями Мексики, не знаючи мови місцевих. Любив собак. Мріяв бути фотографом у гарячих точках.

Сашко брав участь у Революції Гідності від початку і до кінця. Дуже хотів ще 2014 року поїхати на війну, однак рідні вмовили його довчитися. Згодом хлопець пройшов курс молодого бійця та 2016 року долучився до лав полку «Азов» Національної гвардії України. На початку 2022-го звільнився. Хотів пожити цивільним життям, а потім написати книгу про війну.

У перший день повномасштабної війни, 24 лютого 2022 року, Грян був у Києві. Він відправив батьків за кордон, а сам знову пішов захищати Україну. Брав участь у визволені Бучі, Ірпеня та Гостомеля Київської області. Але весь цей час у нього було бажання потрапити у Маріуполь на допомогу своїм побратимам.

27 березня він взяв участь в операції ГУР і гелікоптером вилетів у вже оточене місто. Під час прориву був поранений, але від евакуації відмовився, віддавши своє місце цивільній особі. До останнього подиху пліч-о-пліч з побратимами обороняв Маріуполь. Батьки не знали, що Олександр полетів туди. Думали, що перебуває на Київщині. Про його загибель вони дізналися із соцмереж через кілька днів після трагічної події.

«Серед «азовців» є відчуття сім'ї. Вони готові за свого побратима віддати життя… Син знав, що летить в один кінець, і це його не зупинило. Сашко говорив: «Головне в житті – любов. А я своїх побратимів люблю», – сказала мама Ольга.

«Сашко був чесним, справедливим, добрим, сміливим, з винятковим почуттям гумору», – додала вона.

Тіло Олександра шукали 8 місяців. 14 січня 2023 року його кремували. Урну з прахом поховали 28 жовтня 2023-го на Лук'янівському кладовищі в Києві.

В Олександра залишилися батьки і сестра.