Матрос Олександр Карась, позивний Кабась, загинув 13 березня 2023 року в селищі Пакіно, РФ. Він був закатований в полоні. Захиснику назавжди 29 років.

Олександр народився в місті Приморськ Запорізької області. Закінчив Бердянський машинобудівний ліцей. За спеціальністю – механік. У Донецьку пройшов строкову військову службу. У 2014 році добровольцем брав участь в АТО.

«У 2015-му Сашко звільнився, але ненадовго, бо не зміг себе знайти серед цивільних. Наступного року знову підписав контракт, бо це було його життя. Він жив побратимами», – розповіла наречена Христина Матяж.

З 2019-го Олександр служив у 36-й окремій бригаді морської піхоти. Був водієм БТР. Під час повномасштабного вторгнення захищав Маріуполь.

«Про нього тільки добрі спогади! Люблячий батько, чудовий друг. Він завжди був позитивним, веселим, порядним. Людиною свого слова. Дуже сумую за ним! Серце просто рветься від болю! Коли він приїжджав додому на вихідні або у відпустку, радості було... Наш Сашко приїхав! Останній раз я збирала його на службу 2 грудня 2021 року. І потім був тільки відеозв'язок», – додала наречена.

У квітні 2022 року під час прориву з комбінату Ілліча Олександр із побратимами потрапив у полон.

«Останнє смс від нього було 11 квітня: «Я живий, буде зв'язок – наберу». І все. А потім були постійні дзвінки та розшук по каналах полонених. Знала, що живий, чекала. Думала, з квітами зустріну. Зустріла… Тільки не з квітами радості та життя, а з чорною стрічкою. Сашка закатували. Він помер у полоні 13 березня 2023 року. І все. В труні не він, а я. У Сашка лишилася маленька донечка Єлизавета, яка ніколи більше не обійме татка, а він оберігатиме свою «Зізю» з небес. Про донечку, як сильно він хоче її побачити, обійняти, про те, як вона росла, про її перші слова Сашко розповідав своєму співкамернику Вільгельму. Після обміну він і розповів нам, що Сашко не витримав страшних катувань. Він назавжди для нас – Герой! Українець, мужній воїн. Назавжди вірний! Назавжди в строю!» – поділилася Христина.

Матрос Олександр Карась нагороджений медаллю «За бездоганну службу».

Вдома на захисника чекали донечка, батьки та наречена.

Поховали Олександра на військовому цвинтарі в селищі Кушугум Запорізької області 10 травня 2024 року.