Молодший сержант Олександр Лі, позивний Музикант, загинув 10 березня 2022 року в Маріуполі Донецької області під час виконання бойового завдання. Тоді разом з Олександром не стало ще двох побратимів. Воїну було 29 років.

Олександр народився у місті Добропілля Донецької області. Здобував освіту в Добропільському НВК №4. Дуже любив музику, сам писав пісні, записав декілька композицій. Відвідував церкву «Слово Життя», де і познайомився й почав дружити зі своєю майбутньою дружиною Елеонорою. Після закінчення школи вступив у Біблійний інститут «Слово Життя» в місті Донецьк. За два роки закінчив його й пішов у армію. Служив у Львові.

Після демобілізації Олександр повернувся у рідне Добропілля, де почав працювати на шахті. Згодом переїхав у Донецьк і влаштувався у компанію менеджером. Мріяв стати журналістом, тому після російського вторгнення у 2014 році повернувся у Добропілля, де знімав репортажі про ситуацію в районі. Там познайомився з Олегом Куциним, який саме створював добровольчий батальйон «Карпатська Січ». Олександр вирішив доєднатися. Став снайпером. Разом з побратимами захищав Донецький аеропорт. У 2015 році був поранений, втратив палець на лівій руці.

У 2016-му Олександр пішов з армії, адже хотів спробувати пожити цивільним життям. Одружився зі своєю коханою Елеонорою та разом переїхали жити до ОАЕ. Там він працював баристою, згодом – менеджером у ресторані. Але його завжди тягнуло на війну. Щоб покращити свої навички, чоловік їздив на військові курси в міжнародну академію в Польщі. Після цього вирішив повернутися в Україну і вступити в полк «Азов».

За кілька днів до повномасштабної війни в Олександра вже був казармовий режим. 22 лютого 2022 року він попрощався зі своєю дружиною і відправив її додому в Добропілля. Тоді пара бачилася востаннє.

З перших днів вторгнення Олександр обороняв Маріуполь. Був стрільцем-помічником кулеметника відділення розвідки. Підтримував контакт зі своєю дружиною телефоном до 5 березня. Далі з ним не було звʼязку, але через друзів Елеонора знала, що її чоловік живий.

10 березня Олександр загинув, дружині повідомили про це за кілька днів. Та все ж вона вірила, що чоловік живий. Аж поки за 7 місяців у рамках обміну тілами українських захисників їй повідомили про збіг ДНК. Тіло воїна повернули додому.

У березні 2023 року з Олександром попрощалися на Байковому кладовищі в Києві.

«Саша був дуже відповідальним, чесним, сміливим. За що не візьметься – все у нього виходить. Був гарним чоловіком, ми кохали одне одного та підтримували в усьому. На жаль, у чоловіка були досить складні стосунки з батьками. Коли у 2016 році ми побралися, Саша мені сказав, що хоче побудувати міцну сімʼю, протилежну тій, яка була у нього», – говорить дружина захисника Елеонора Лі.

За свою службу воїн був нагороджений низкою відзнак, серед яких: за оборону Донецького аеропорту, відзнака партії «Свобода», медаль Михайла Коцюбинського, медаль «Захиснику Вітчизни». Посмертно Олександра нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У місті Добропілля перейменували вулицю іменем Олександра Лі. А у багатьох містах Донеччини, зокрема і в Добропіллі, були розміщені плакати та бігборди з біографією захисника України.



***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.