28-річний воїн Олександр Макаренко, позивний Док, загинув 20 березня 2022 року під час оборони від окупантів Київщини. Біля села Озерщина отримав смертельні поранення внаслідок потрапляння ворожого танкового снаряду в будівлю, де розташовувалась група спеціального призначення ЗСУ.

Олександр народився у селищі Чкаловське Харківської області. Навчався у школі-інтернаті «Козацький ліцей». Здобув фах фельдшера у Куп’янському медичному коледжі імені Марії Шкарлетової. Потім отримав вищу освіту у Харківському національному університеті внутрішніх справ. Займався спортом: рукопашним боєм, воркаутом і паркуром. У 2015 році проходив строкову військову службу у лавах Нацгвардії. Тоді ж вирішив залишитися у війську. Брав участь в АТО/ООС на Донбасі.

У 2021 році Олександр пройшов складний відбір та став співробітником Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України.

З першого дня повномасштабної війни Олександр у складі свого підрозділу брав участь в оборони столиці та Київської області. 20 березня 2022 року у складі групи підрозділу спецпризначення Олександр разом із побратимом Владиславом Бувалкіним спільно з військовослужбовцями ЗСУ здійснили вогневе ураження особового складу окупанта та ймовірного місця розташування ворожого штабу біля Макарова на Київщині. Повертаючись із завдання, група потрапила під танковий обстріл. Унаслідок вибуху сержанти загинули.

Посмертно Олександру Макаренку присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

«Захищати національні інтереси – почесна і складна задача, і далеко не кожен здатний робити це так віддано і професійно, як ви. Ви стоїте на сторожі конституційних прав і свобод українських громадян, а особливо – у цей складний час, коли наша країна захищає себе від російського агресора. У важких боях за Макарівську землю у 2022 року брали участь представники СБУ, за що їм велика вдячність. Саме у той час загинули мастер-сержанти СБУ, Герої України Владислав Бувалкін та та Олександр Макаренко. Вічна пам’ять і низький уклін» – написали на сайті Макарівської селищної ради.

Поховали воїна на Совському кладовищі в Києві.

Не дочекалися свого Героя з війни дружина Наталя та син Богдан.