Старший стрілець Олександр Парфенов, позитивний Флеш, загинув 16 червня 2023 року біля села Іванівське під Бахмутом на Донеччині. Він потрапив під артилерійський обстріл під час виконання бойового завдання. Воїну назавжди 27 років.

Олександр родом з Вінницької області. У дитинстві з мамою та сестрою переїхав у село Сказинці, де закінчив школу. У 2011 році вступив до Могилів-Подільського технолого-економічного коледжу на спеціальність «Харчові технології». Був харизматичним юнаком, тому виступав ведучим на концертах, які відбувалися в коледжі. На другому курсі познайомився з майбутньою дружиною Оленою. Після випуску у 2015 році пара переїхала до Вінниці. Там Олександр влаштувався на роботу в піцерію. Мав досвід роботи у Києві, Одесі та Коблево. Також працював у Польщі й Чехії. Останнім місцем роботи був дитячий розважальний центр «Країна Мрій» у Вінниці.

«Сашко разом з дружиною Оленою працювали у нас кухарями. Саша був кухарем піци, Оленка – сушистом. З його рук виходила найсмачніша піца, а працювати з ним було одне задоволення. А як його любили дітки! Кулінарні майстер-класи за його участі набирали шаленої популярності. Він залюбки ділився досвідом і навчав інших кухарів. Був щирим, веселим, харизматичним, працьовитим, справедливим, рішучим, впевненим. Але клята війна забирає найкращих», – розповів керівник загиблого.

Під час повномасштабної війни, 11 березня 2023 року, Олександр приєднався до лав Збройних Сил України. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді.

«Мій коханий чоловік був фанатом Marvel, а для мене він став супергероєм у реальному житті. Мені пощастило його зустріти, з ним я була щасливою та коханою. Мало бути 11 років, як ми разом, а зараз маю набратись сил жити за двох. Смуток і біль всередині. Половини мене не стало, величезна рана залишається до кінця мого життя. Кохаю тебе, моє серденько», – написала дружина.

«Ми дали йому позивний Флеш, тому що він завжди швидко виконував усі завдання. Він – людина з великої літери, допомагав своїм побратимам навіть тоді, коли сил не вистачало у самого, ніколи не залишав у біді. Був позитивний, енергійний, добрий, чесний, мужній та героїчний. Вічна пам’ять герою. Не забудемо», – написали побратими.

Поховали Олександра у селі Сказинці на Вінниччині.

Вдома на нього чекали дружина, рідні, друзі та колеги.