31-річний солдат Олександр Пархоменко, позивний Честер, загинув 8 листопада 2022 року поблизу села Терни на Донеччині. Під час виконання бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок ворожих артилерійських обстрілів.

Олександр народився у місті Валмієра в Латвії. Згодом з батьками переїхав в Україну на Миколаївщину. З 10 років жив з родиною в селищі Яблунець на Житомирщині, де й закінчив загальноосвітню школу. Потім навчався у Вінницькому транспортному коледжі за спеціалізацією «Організація та техніка протипожежного захисту». З дитинства любив грати у футбол, захоплювався комп'ютерними іграми, любив природу, обожнював тварин. Був одружений, жив зі своєю сім'єю в місті Бровари Київської області. Працював у компанії « Amway», згодом – на фірмі «ІНТЕР ПРОФІТ».

З початком повномасштабної війни Олександр, відправивши дружину з сином на Західну Україну, приїхав до батьків, де приєднався до територіальної оборони рідного селища. Після відновлення роботи на фірмі «ІНТЕР ПРОФІТ», повернувся до Броварів. А вже влітку 2022-го став бійцем Збройних Сил України. Після навчання у Великій Британії служив у 25-ій окремій повітрянодесантній бригаді на посаді стрільця-номера обслуги аеромобільної роти.

«Світлий, ввічливий, щирий, відповідальний. Наш дорогий синочок віддав своє молоде життя за те, що любив найбільше – свою рідну землю, свою родину, свою Україну. Не ухилився від служби, не побоявся і не сховався, а міг би, бо не мав військового досвіду та й зі здоров'ям було не все гаразд. Але до військкомату з'явився за першим же дзвінком, без повістки, інакше не міг. Він завжди був, є і буде в наших серцях, в пам'яті рідних, близьких та друзів люблячим сином, найкращим братом, коханим чоловіком, турботливим батько, надійним друг і побратимом. Світлий спомин залишиться в серцях усіх, хто знав, любив і поважав Сашу», – написала мама загиблого Ганна.

«Мій дорогий Саша..... я хочу сказати тобі дякую… Дякую за силу і стійкість, сміливість і хоробрість, дякую за найвищий подвиг – ти віддав своє життя задля щасливого життя нашого сина та всієї нації. Ми віримо в перемогу і чекаємо її з нетерпінням», – додала його дружина Наталія.

Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали Олександра в селищі Яблунець на Житомирщині.

У захисника залишилися батьки, сестра, дружина, син, рідні, друзі та побратими.