40-річний прикордонник Олександр Постольний поліг 5 червня 2022 року. Біля села Щурiвка Ізюмського району Харківщини під час виконання бойового завдання у складі розвідувальної групи він натрапив на мінне загородження ворога, отримав вибухову травму та важкі поранення. У важкому стані був доставлений в лікарню міста Первомайський. Попри старання медиків життя воїна врятувати не вдалося.

Олександр Миколайович народився в селі Ковалі Харківської області. У 2000 році закінчив Одноробівське професійно-технічне училище № 55, де здобув кваліфікації тракториста-машиніста, слюсара-ремонтника. Пройшов строкову військову службу. Останні 14 років проживав з дружиною та дітьми в селі Петрівка рідної області. Захоплювався полюванням. Серед близьких мав позивний Гончий, тому що не відмовлявся від походу за будь-якої погоди.

Понад 20 років Олександр прослужив у Державній прикордонній службі України.

11 лютого 2003-го він підписав перший контракт. Служив на посаді інспектора прикордонної служби II категорії – інструктора кінологічного відділу прикордонної застави «Золочів» Харківського прикордонного загону. Того ж року закінчив навчання в 15-му навчальному загоні, отримавши кваліфікацію інструктора пошукового собаки.

За роки служби неодноразово займав перші місця у змаганнях на визначення кращого кінолога із службовим собакою серед органів охорони державного кордону Східного регіонального управління ДПСУ.

11 лютого 2017 року уклав черговий контракт. Мав звання старшого прапорщика та обіймав посаду інспектора прикордонної служби I категорії інструктора кінологічного відділу прикордонної служби «Тимофіївка» III категорії ( тип Б ) Харківського прикордонного загону.

11 лютого 2022-го чоловік підписав контракт із 4-м прикордонним загоном. Останнє звання – майстер-сержант. З початком повномасштабної війни Олександр продовжував виконувати службові обов’язки із захисту Батьківщини.
За роки служби багато разів отримував нагороди за вагомий внесок у справу забезпечення недоторканостi державного кордону України, високий професіоналізм та зразкову службу. Зокрема, нагороджений нагрудним знаком «Вiдмiнний прикордонник» II ступеня (2008), медаллю «15 років сумлінної служби» (2020) та орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

«Був і є найкращим татом. Позитивний, дбайливий, справедливий. Татусь був душею компанії, любив не тільки своїх дітей, а й інших, граючись, навчав бути людиною. Завжди були на першому місці емоції, такі незабутні та яскраві. Все наше життя тато був у формі та з посмішкою. Повага до тата була з усіх сторін, він завжди допомагав людям», – від дітей Ігора та Анастасії.

«Я вдячна долі за найкращого чоловіка на землі. 16 років разом. Пліч-о-пліч, воєдино. Моя опора, моя підтримка. Мій всесвіт... Відтепер це – мій хрест. Ми померли разом. Ненавиджу це життя без тебе. Дякую за кожну проведену хвилину разом. Дякую за кохання. Я відчула, як це: по-справжньому кохати і бути коханою. Дякую за наших найкращих дітей. Чуйний, ніжний, люблячий чоловік і батько. Щирий і добрий, позитивний і надійний товариш, душа компанії. Тебе безмежно не вистачає. Приклад мужності, справедливості та витримки. Кохала, кохаю, кохатиму вічно... До зустрічі у засвітах... Найцінніший із безцінного…» – написала дружина Неля Постольна.

«Зможу все перевернути, все відбудувати, але не можу повернути людину, товариша, побратима, який загинув під час виконання поставлених бойових завдань. Прикордонником стають, коли набувають досвід цієї специфічної справи. Олександр був справжнім асом – виявляти та затримувати порушників державного кордону. Старанність, відвертість і наполегливість були його товаришами на службі. А головне... це людяність щодо своїх побратимів. Завжди був першим. Під час повномасштабної агресії першим викликався виконувати бойові завдання з великою небезпекою для себе! Чесна, відверта та порядна людина, яка не пошкодувала свого життя, щоб його сім'я та всі українці жили у безпеці», – розповів побратим Валентин.

Похований Герой в селі Петрівка на Харківщині. В селі Ковалі на честь Олександра Постольного прейменували вулицю Центральну.

У захисника алишилися мама, дружина, син, донька, брат з сім'єю, побратими та друзі.