25-річний старший солдат Олександр Радисюк, позивний Радік, загинув 17 травня 2022 року внаслідок ракетного удару окупантів по військовій частині у селищі Десна на Чернігівщині. Боєць отримав опіки понад 90% тіла.

Олександр народився у селищі Кожанка Фастівського району Київської області. Закінчив Київське вище професійне училище залізничного транспорту. Обожнював автомобілі, які були його головним захопленням у житті.

У 18 років хлопець вирішив пов’язати своє життя із військовою службою, тому пішов до Збройних Сил України. Упродовж 2015-2018 років служив у танковому батальйоні «Звіробій», що у складі 54-ї окремої механізованої бригади. Брав участь в АТО на Донбасі. Потім повернувся додому. Працював у відділенні «Нової пошти» та на заводі «Автолюб».

Під час повномасштабної війни Олександр знову став на захист рідної країни. У складі 66-ї окремої механізованої бригади воював заради захисту і збереження суверенітету та незалежності України.

«Дитина була добродушною та веселою. Він хотів жити, мав дуже багато друзів. Як кожен хлопець, мріяв мати сім‘ю і діток, а найбільше хотів, щоб закінчилась ця клята війна та ми всі жили у мирі. Через це і пішов у 19 років на війну. Щоб захищати в першу чергу мене і наших рідних, щоб затримати ту війну, аби вона до нас не дійшла. Але ворог не спав і у 2022 році він знов пішов. Дуже переживав, рвався туди. Як я його не стримувала, він мене не послухав. Я виховувала і піднімала сина сама, весь час він мене підтримував, а я – його. Але так і не вберегла… Тепер мого Саші нема», – розповіла мама воїна Інна.

Поховали Олександра у рідному селищі.

У нього залишилися мама та сестра.