Старший солдат Олександр Сеневич загинув 7 березня 2022 року, обороняючи Київщину від російських окупантів. Боєць отримав смертельні поранення в районі села Слобода-Кухарська. Перебуваючи у підбитому ворогом БМП, наносив гарматне вогневе ураження піхоті та техніці противника. Своїми діями допоміг підрозділу побратимів відступити. Рівно за два місяці до цього захиснику виповнилося 37 років.

Олександр родом з села Драгово Закарпатської області. Закінчив там школу. У мирному житті їздив на заробітки за кордон. Був учасником Революції Гідності. З 2014 року брав участь у російсько-українській війні. Воював в АТО/ООС у складі батальйону «Азов», потім – у 128-ій ОГШБр ЗСУ.

З перших днів повномасштабного російського вторгнення чоловік воював проти окупантів, обороняючи Київ та область. Олександр був бійцем 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ. Обіймав посаду заступника командира бойової машини-навідника-оператора гірсько-штурмового відділення 109-го батальйону.

«Добрий, щирий, завжди на позитиві був, люблячий чоловік, хороший батько», – зазначила кохана жінка загиблого Оксана.

Посмертно Героя нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали воїна у рідному селі.

В Олександра залишилися мама, діти, сестра, брат, кохана, інші рідні, друзі та побратими.