Старший солдат Олександр Шквара помер 28 серпня 2023 року під час виконання службових обов’язків на території інженерно-саперної роти своєї військової частини в селі Гусинка на Харківщині. Після важких боїв, які він пройшов, серце захисника не витримало. У липні йому виповнилося 40 років.

Олександр народився в селі Клішківці Чернівецької області. Закінчив місцеву середню школу. Згодом здобув професію будівельника в училищі у Києві. Деякий час жив в Ірпені. До війни працював на будівництві в столиці. Мріяв про власну родину, планував одружитися.

Коли почалася повномасштабна війна, чоловік повернувся до рідного села. Вже в квітні 2022 року поповнив лави Збройних Сил України, адже не хотів, щоб ворог дійшов до його дому. Служив у 3-ій окремій танковій бригаді. Пройшов навчання. Був водієм транспортного відділення інженерно-технічного взводу. Протягом 14 місяців разом із побратимами виконував бойові завдання на передовій.

«Він з 13 років з налагодженим колективом, оскільки мав багато друзів, надавав будівельні послуги населенню. Ніколи не боявся роботи, просто брав і робив. У всьому, за що Олександр брався, він був чесним, старанним, успішним і скромним. Людиною слова… Незадовго до смерті Олександр був вдома у відпустці. Зустрівся зі своєю коханою Юлією, з якою мріяв створити сім’ю. Пробувши кілька днів удома, він спішив до побратимів. Поклик серця, військовий обов'язок кликав до бою. Спішив якомога швидше зупинити ворога, вигнати з рідної землі, щоб у наступній відпустці одружитися. Але життя Олександра обірвалося…» – розповіли у Клішковецькій громаді.

Поховали військового в рідному селі. Там на його честь перейменували вулицю Ватутіна. На фасаді Клішковецької школи встановили меморіальну дошку на честь воїна.

В Олександра залишилися мама Євгенія Михайлівна, сестра Наталя, кохана Юлія, інші рідні, друзі та побратими.