Солдат Олександр Василишин помер у Дніпропетровському шпиталі 14 червня 2022 року від травм, отриманих 23 травня під час бою поблизу села Покровське на Донеччині. Захиснику назавжди 30.

Олександр народився в селі Розаліївка Київської області. З дитинства жив у місті Біла Церква. Там навчався у школі №4. Після уроків відвідував спортивну секцію з важкої атлетики. Коли переходив до 7-го класу, його, як здібного спортсмена, запросили продовжити навчання у Київському обласному ліцеї-інтернаті фізичної культури і спорту. Мав численні нагороди за перемогу в спортивних змаганнях. Закінчуючи ліцей у 2009 році, зрозумів, що подальше своє життя без спорту не уявляє, тому вступив до Національного університету фізичного виховання та спорту України. У 2011 році пройшов строкову військову службу в лавах ДШВ ЗСУ. Після демобілізації вирішив не повертатись у спорт. У 2014-му закінчив Київське вище училище залізничного транспорту. Цього ж року одружився, через 6 років став батьком. Щоб забезпечити родину, займався ремонтом квартир, будинків, нежитлових приміщень. Мав свою бригаду.

На початку повномасштабного вторгнення за своєю ініціативою та патріотичною позицією, зробивши свідомий вибір, Олександр приєднався до лав ЗСУ і став на захист України. Служив у 58-ій окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського. Обіймав посаду стрільця-зенітника відділення зенітного ракетного взводу. Разом із побратимами обороняв Донеччину, зокрема, Бахмутський напрямок.

«Він віддав своє життя, щоб ми жили у вільній і незалежній Україні. Він був справжнім воїном, людиною слова, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу. Відвага, мужність, честь – це все про тебе. Навіки памʼятатиму тебе, люблю…» – написала дружина загиблого Надія.

Поховали воїна у рідному селі.

В Олександра залишилися батьки, дружина і донька.