Молодший сержант Олексій Бевзюк, позивний Мерс, загинув 7 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання під Бахмутом на Донеччині. Воїну було 36 років.

Олексій народився і жив у Києві. Закінчив Національну академію внутрішніх справ України. Був спортсменом, громадським діячем і політиком. З 2014 року разом із рідним братом активно займався волонтерською діяльністю та допомагав українським військовим.

З початком повномасштабного вторгнення Олексій разом із батьком Іваном та братом Андрієм вступили до лав Збройних Сил України. Воювали у 48-му окремому стрілецькому батальйоні, що у складі 72-ї механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Олексій обіймав посаду командира відділення. Брав участь у боях за Київ та столичну область, пізніше воював на Донбасі.

26 липня 2022 року в бою з ворогом під Бахмутом загинув Андрій Бевзюк, брат Олексія. А сам він продовжував воювати та нищити ворога до останнього подиху.

«Немає більш благородної місії, ніж захист свого народу, рідної землі. Служба в лавах Збройних сил України для нас не просто професія, це – найвища честь, покликання», – написав Олексій на своїй сторінці за день до загибелі, на День ЗСУ.

«У боях під Бахмутом, загинув мій великий друг, наставник, кум і людина з величезним серцем, Олексій Бевзюк. Я познайомився з тобою, будучи випускником університету. Ти дав мені дорогу в майбутнє, підтримував багато років, навчив стійкості та людяності. Ти похоронив брата і все одно повернувся захищати нас від окупантів. Для мене ти завжди був героєм і таким на все моє життя залишишся. Я хрестив твою дитину і буду підтримувати її до кінця свого життя. Вічна та світла пам'ять воїну і герою, Олексію Бевзюку!» – написав Клим Хоменко.

«Мерс був надзвичайно крепким солдатом – усміхненим, гуморним, оптимістичним, з вічною посмішкою та бісиками в очах. Активний громадський та політичний діяч, людина, з якою було цікаво говорити і мріяти про країну майбутнього. На відміну від сотен брехунів, які розповідають про неї з передвиборчих плакатів, Олексій нею жив і дієво будував. За неї і поклав життя. Я не можу знайти слів, якими можна було б описати цю втрату для всіх нас. Все здається штучним та несуттєвим», – написав побратим Антон Колумбет.

Поховали воїна на Берковецькому кладовищі у Києві.

В Олексія залишилися батьки, дружина, двоє дітей, рідні та друзі.