Старший стрілець Олексій Дзизюк загинув 22 березня 2022 року в бою з окупантами під Попасною на Луганщині. Боєць намагався допомогти витягнути пораненого побратима, але сам отримав поранення. До останнього не залишав поле бою, давши товаришам можливість відійти. Йому було 46 років.

Олексій народився в селі Новопрокопівка Запорізької області. Після школи вступив на біологічний факультет Запорізького державного університету. Під час навчання вів дуже активну наукову, громадську та природоохоронну діяльність. Став засновником Дружини з охорони природи при Запорізькому державному університеті. Працював над науковими статтями в галузях орнітології та екології. У 1997 році здобув фах мисливствознавця, був направлений на роботу в мисливсько-рибальське господарство «Майдан». У 2000-2013 роках обіймав посаду його директора. Під час роботи активно співпрацював з природоохоронними й еколого-натуралістичними організаціями. Продовжував займатися науковою діяльністю, написав багато статей. Мешкав з родиною у селі Верещиця Львівської області. Тричі обирався громадою депутатом місцевої ради. Добре знав історію та літературу України.

Олексій був активним учасником Революції Гідності. З 2016 року пішов служити за контрактом до ЗСУ. Воював у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Брав участь в АТО/ООС на Донбасі. До повномасштабної війни за станом здоров’я був переведений на тилову посаду, але після вторгнення відразу перейшов у бойовий підрозділ. Сказав, що не може лишити своїх хлопців. Побратими зверталися до нього лише «Іванович», бо дуже поважали.

«Ми прожили разом 24 роки. Олексій був дуже турботливим, чуйним, розуміючим батьком і чоловіком. Він був нашою справжньою кам’яною фортецею. Багато людей зверталися до нього за порадою та підтримкою. Він завжди допомагав. Ніколи нікого не образив», – розповіла дружина загиблого.

Посмертно старший солдат Дзизюк нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали воїна у селі Верещиця.

В Олексія залишилися дружина Ольга, донечки Вікторія та Наталія.