40-річний солдат Олексій Єрмаков, позивний Алекс, загинув 9 липня 2022 року внаслідок ворожого ракетного обстрілу по місту Часів Яр на Донеччині.

Олексій родом з міста Покров Дніпропетровської області. Після школи закінчив професійно-технічне училище №50 та здобув фах електрослюсаря. У 2000-2002 роках проходив строкову військову службу на базі військової частини 3012 (м. Одеса). Після служби переїхав у Тернопіль. Працював заступником начальника транспортно-господарського відділу ТОВ «АРС-Кераміка». Вільний час любив проводити у колі сім'ї та друзів. Був завзятим рибалкою, любив природу.

Під час повномасштабної війни чоловік захищав Україну у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Був стрільцем.

«Жорстока війна забирає найкращих, зупиняє життя, руйнує мрії, залишає в серці неймовірний біль… Важко розуміти, що єдине місце нашої зустрічі – це цвинтар і обійняти можна лише твоє фото. Але ти на цих світлинах усміхаєшся і мовчиш, нетипово для тебе – мовчиш… Ти був чудовим! Біля тебе завжди було багато людей, бо ти міг знайти спільну мову з кожним. Завжди привітний, усміхнений, життєрадісний. Надійний і щирий друг. Ніколи не був байдужий до чужої біди, завжди приходив на допомогу. Твої золоті руки цінували колеги, а ти у відповідь віддавався роботі сповна. Твоє місце сили – сім'я. Ти був надійною опорою, фортецею для своєї дружини та пишався здобутками улюбленої донечки. Тебе ще досі чекає твій похресник…Ти любив Україну, із перших днів клятої війни захищав державні кордони. Ти любив життя… Ти любив нас…Ти був нашим світлом, яке загасло», – зазначили друзі родини, сім’я Качур.

«Завжди усміхненим, мужнім, чуйним ми запам’ятаємо нашого колегу, Олексія Єрмакова, котрого у нас відібрала війна. Олексій вірив у нашу перемогу, наближав її усіма силами, зберігав оптимізм у найскладніші моменти. Справді, без перебільшення війна забирає найкращих. Висловлюємо щирі співчуття рідним через страшну, несправедливу і непоправну втрату. Вічна пам’ять Герою», – зазначили колеги з компанії «АРС-Кераміка».

Поховали військовослужбовця на Алеї Слави Микулинецького цвинтаря у Тернополі. Також захисник посмертно став почесним громадянином міста, в якому його провели в останню путь.

У Олексія залишилися дружина, донька та брати.