Життя Ольги Колядінцевої обірвалося проти ночі 5 березня 2022 року у Сєвєродонецьку Луганської області. Серце 83-річної жінки не витримало обстрілів.

Ольга Іванівна була родом із села Синиха, що в Куп'янському районі Харківщини. Після одруження переїхала в Сєвєродонецьк. Працювала судовою виконавицею, а останні роки кар'єри – в архіві установи. У вільний час любила готувати, обожнювала приймати гостей.

«Бабуся працювала до 70 років, була фанаткою своєї роботи. Зі всіма вміла знайти спільну мову. Була дуже ввічливою і порядною. Я ніколи не бачила, щоби вона з кимось сварилась. Удома в бабусі завжди стояли квіти, а перед квартирою був цілий мінісад», – розповіла онука Марина Колядінцева.

Повномасштабна війна застала Ольгу у Сєвєродонецьку. Проти ночі 5 березня у місті був сильний обстріл – саме в районі вулиці Єгорова, де жила Ольга Іванівна. Вранці до неї пішов навідатися син, проте двері ніхто не відчинив. Оскільки квартира розташовувалась на першому поверсі, син зміг залізти всередину через вікно.

«У бабусі була невелика комора, де вона ховалася від обстрілів. Там її батько і знайшов, – розповіла онука. – Він сам не міг її дістати, а «швидка» вже не приїздила. Знайомі допомогли нам забрати бабусю в приватний морг. Татові сказали, що як обстріли закінчаться, можна буде її поховати. Люди були впевнені, що все швидко вирішиться…»

Проте обстріли ставали лише сильнішими. Коли пошкодило квартиру сина і невістки Ольги Колядінцевої, вони перейшли в її дім на вулицю Єгорова. Хотіли самі поховати загиблу, а потім евакуюватися. Морги у місті вже були переповнені. А згодом снаряд потрапив і в квартиру загиблої. Поховати її рідні не змогли.

В Ольги Колядінцевої залишилися син з невісткою та онучка.