Старший лейтенант медичної служби Остап Левчук загинув 16 березня 2022 року від кулі снайпера під час евакуації поранених в районі села Мощун Київської області. Чоловіку було 52 роки.

Остап народився у селищі Брацлав на Вінниччині у родині майбутніх лікарів-педіатрів. З дитинства був дуже говірким, веселим, легко йшов на контакт. У старших класах юнак ще роздумував, ким стати. Врешті Остап та дві його сестри також стали лікарями, як і батьки. Хлопець вступив до Київського національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Після другого курсу його призвали до армії. Коли повернувся, відновив навчання, обравши спеціальність оториноларинголога, закінчив інтернатуру. Потім з дружиною перебрався до Переяслава, де жила вся його родина. Влаштувався на роботу у районну лікарню.

Чоловік захопився гомеопатією. Постійно вдосконалював кваліфікацію, поповнюючи знання в Україні та закордоном. Вивчав психологію та іноземні мови. Хоч Остав був амбулаторним лікарем, завжди прагнув оперувати. Та у лікарні для цього не було можливості, тому через десять років він вирішив відкрити приватну практику.

Остап брав участь у Революції Гідності. Під час розстрілів він надавав допомогу пораненим. Потім вирішив йти до військкомату, але йому відмовили. Чоловік їздив до шпиталю допомогати пораненим бійцям із зони АТО, постійно волонтерив.

На другий день повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, Остап знову пішов записуватися до війська. Цього разу його взяли і за два тижні він опинився у зоні бойових дій на північних околицях Києва, біля селища Мощун Бучанського району. Рятував військових та цивільних. Рідним телефоном казав коротко і спокійно: «Все окей, працюю».

Старший лейтенант Левчук посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Поховали військового лікаря у Переяславі на Київщині. З ним прощалося усе місто. Там на його честь перейменували вулицю.

В Остапа залишилися мама, дружина, син і донька.