Павло Наконечний загинув 18 червня 2022 року на Миколаївщині. У травні захиснику виповнилося 25 років.

Павло народився на Черкащині. Ще в дитинстві захопився історією, ідеями визвольної боротьби українців, холодноярськими повстанцями. Закінчив Київський національний педагогічний університет ім. Михайла Драгоманова, здобув фах історика. Ще під час навчання гуртував молодь, яка цікавилася тим самим, що й він.

Згодом шкільний учитель Павло Наконечний спільно з однодумцями створив у легендарному урочищі Холодний Яр дитячо-юнацький патріотичний табір «Поклик Яру». Взяв собі позивний Добротворський. Коли Павло звільнився зі школи, учні сумували та підтримували спілкування з ним.

«Його робочий день був цілодобовим, адже увесь вільний час він приділяв табору, організації, завдяки якій молодь змінювалась, ставала молоддю з приставкою «українська», знала «Молитву українського націоналіста» і чітко розуміла, хто наш історичний ворог», – написав його друг Сергій Мазур.

Коли почалася повномасштабна війна, Павло з товаришами одразу став на захист України. Він приєднався до підрозділу ССО і виконував складні бойові завдання. Отримав свій другий позивний – Історик.

«Війна – це здебільшого очікування. Очікування дає великий привілей, якого не вистачало в мирному житті – час на роздуми. Час подумати за минуле і помріяти про щасливе майбутнє після перемоги», – писав Павло за кілька днів до загибелі.

«Історик міг бути непомітним в активістській діяльності, бо він не був «спікером», але це людина, завдяки якій стали реальністю сотні акцій і тисячі хороших справ. «Сотні» і «тисячі» не для гарного слова, бо хто його знав, точно зрозуміє, що це неперебільшена правда. А найголовніше – він жив за ідеалами. Вірив у Холодний Яр, свою роботу, свої цінності. Настільки, що вселяє цю віру в інших. Історик не загинув Героєм, а він жив Героєм», – написав Мазур.

Поховали захисника у рідних Черкасах.