Боєць Роман Кравець загинув 16 березня 2024 року, виконуючи бойове завдання під Бахмутом на Донеччині. Захиснику було 46 років.

Роман народився в селі Острів Львівської області. Згодом родина переїхала в сусіднє місто Червоноград, де він і закінчив середню школу. Навчався також у музичній та спортивній школах. Мав хист до багатьох напрямів та зрештою обрав спортивний. Вступив до Львівського інституту фізкультури на факультет легкої атлетики, де отримав фах вчителя. Все життя пропрацював шкільним учителем фізкультури. Після одруження переїхав з коханою до села Свірж, де влаштувався до місцевої школи. З часом у родині з’явилися донька, а потім і син. Родина потребувала більше коштів, ніж міг заробити сільський учитель, тож чоловік почав підробляти на «Новій пошті» у Львові. Зрештою вони з дружиною розлучилися, а Роман працював на пошті до початку великої війни.

У середині березня 2022-го Роман записався до львівського ТРО, яке швидко долучили до ЗСУ. Він служив у 125-ій окремій бригаді територіальної оборони. Опанував фах кулеметника і вирушив на фронт. Спочатку боронив Харківщину, Сумщину, а потім – Донеччину. Отримав медалі «За відвагу» та «За мужність».

Чоловік мав великі плани на «після війни»: купити квартиру у Львові, влаштувати своє життя, вивчити дітей. Та не склалося. Під час одного з обстрілів ворожий осколок залетів у бліндаж. Роман загинув на позиції.

«Він був розумною, розвиненою, жвавою людиною, всюди хотів встигнути. Тривалий час був серед пластунів, ходив у походи. Спорт любив усе життя. Обожнював природу, до лісу ходив і по гриби, і по ягоди, і на річку, рибу ловити чи купатися. Один раз їздив на заробітки у Швецію, на сезонні роботи, то й там все ходив у ліси», – розповідала його сестра Надія Ковалюк.

Поховали Романа в рідному селі.

У захисника залишилася любляча родина, друзі, близькі та побратими.