Старший солдат Руслан Мамедов поліг 20 вересня 2024 року внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Свій останній бій прийняв поблизу села Макіївка Луганської області. Захисникові було 40 років.

Народився боєць в місті Черкаси. Закінчив 9 класів Черкаської ЗОШ №7, потім навчався у вечірній школі. Займався підприємницькою діяльністю. Останнім часом працював на Черкаській обласній торгово-закупівельній базі громадського харчування у відділі риби. На дозвіллі любив ремонтувати машини.

Під час повномасштабної війни боронив країну в складі 115-ї окремої механізованої бригади. Служив механіком 1-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону.

«З початку війни чоловік говорив, що якщо потрібно буде, то піде воювати, пішов, не жалкував, говорив, що багато чому навчився. Був добрим та люблячим. Мав хобі – ремонтувати машини, друзі та знайомі звертались до нього, свої всі ремонтував сам, тільки у крайніх випадках звертався до спеціалістів, також ремонтував техніку», – розповіла дружина Ірина.

Поховали захисника на алеї Героїв 3-го кладовища міста Черкаси.

У Руслана залишились дружина та двоє синів, яким на момент загибелі тата було 7 та 11 років.