Військовослужбовець Руслан Марусик, позивний Борзий, загинув 8 січня 2023 року під час виконання бойового завдання у селі Амбарне Харківської області. Захиснику назавжди 33 роки.

Руслан Марусик народився в селі Кадубівці Чернівецької області. Після закінчення місцевої школи вступив у Чернівецький політехнічний фаховий коледж на спеціальність «Будівництво та експлуатація будівель та споруд». Отримав диплом. З кінця 2011 року по грудень 2013-го жив і працював разом з батьками в Іспанії. З початком Революції Гідності повернувся в Україну, брав активну участь в зборі й передачі допомоги активістам Майдану. Восени 2016 року засадив власний сад з плодовими деревами, оскільки любив цю справу. Мріяв про своє крафтове й екологічне виробництво продукції з яблук. Останнє місце роботи – комунальне підприємство «Кадуб-сервіс».

Після повномасштабного вторгнення добровільно записався в територіальну оборону. 27 березня 2022 року склав присягу на вірність українському народові в складі 107-ї окремої бригади територіальної оборони, військова частина A7185.

З вересня 2022 року перебував на Харківщині, де брав участь у вигнанні окупантів з української землі. Після того стояв на самому кордоні з ворогом, під щоденними обстрілами.

«Ще з дитинства Руслан постійно щось саджав, вирощував, бо любив природу та все живе. Стільки дерев і кущів насадив, що й не перерахуєш вже нині. Будував власний будинок, щоб жити там з коханою дружиною, донечкою та сином. Віддушину знаходив, коли працював з деревом, металом. Чимало речей виготовив власноруч: від табуретки до сільськогосподарського транспорту, щоб ним обробляти власний сад. Любив тварин, опікувався не лише власними, а й бездомними собаками, кішками, та й навіть косулею, яку новонародженою знайшов покинутою в полі біля свого саду… Наш Руслан – щирий, добрий, справедливий, відважний українець. Він часто казав: «Якщо хочеш змінити державу – почни з себе!» І він робив це… Руслан назавжди залишиться в наших серцях, як приклад патріотизму, незламності духу, добра та безмежної любові не лише до рідних, а й до України», – розповіла Катерина Марусик, сестра Руслана.

Поховали Героя в селі Кадубівці Чернівецької області.

Вдома на Руслана чекали батьки, дружина, двоє дітей, сестри, племінниця, бабця та інші рідні.

13 листопада 2023 року в памʼять про Руслана в його рідному селі мама Марія, тато Дмитро та дружина Крістіна висадили дубовий «Ліс памʼяті».