Старший солдат Руслан Пісковий, позивний Варяг, загинув 18 квітня 2023 року, обороняючи від окупантів місто Бахмут на Донеччині. У бою з ворогом отримав смертельне кульове поранення голови. Захиснику назавжди 21 рік.

Руслан народився і жив у Києві. Після 11 класу вступив до Національного університету фізичного виховання і спорту України, але згодом вирішив зробити перерву в навчанні. Все життя його було присвячене спорту. Професійно займався кікбоксингом, був майстром спорту України, тренером дитячої і дорослої груп, шестикратним чемпіоном України WAKO-К1, чемпіоном України серед професіоналів К1, фіналістом чемпіонату Європи з WAKO-K1, срібним призером чемпіонату світу WAKO-К1. Працював і тренувався в спортклубі «SIAM». Віддавав перевагу активному відпочинку. Любив їздити на велосипеді й роликах. Під час спортивних зборів у вільний час любив ходити в гори.

Коли почалася повномасштабна війна, Руслан поповнив лави столичної ТРО. Служив стрільцем у 128-му батальйоні 112-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Був нагороджений почесною відзнакою командира батальйону, пам'ятною медаллю 112-ї бригади та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест». Закінчив курси й отримав сертифікат інструктора з підготовки за Бойовою армійською системою. Опанував курс з тактичної допомоги в умовах бойових дій. Після звільнення Київщини вирушив із побратимами обороняти Донеччину.

«Наш син був цілеспрямованим чоловіком. Знав, чого хоче від життя, мав свою непохитну думку, впевнений в собі, з почуттям гумору. Був талановитим спортсменом, навчав інших і навчався сам. Був універсальним у всьому, за що б не брався, що б не робив – у нього все виходило. Планував майбутнє зі своєю дівчиною, з якою був п'ять років щасливий. Наш улюблений син, якого зараз не вистачає. Ми не розуміємо, як жити далі без нього. Він був нашим майбутнім, нашим життям. Тепер він назавжди з нами…» – розповіли батьки полеглого воїна.

Поховали Героя на Алеї Слави Лісового кладовищі у рідному Києві.

У Руслана залишилися мама Юлія Анатоліївна, тато Валерій Григорович, кохана, інші рідні, безліч друзів та побратими.