top of page

Руслан Шуляк
11 листопада 2023 року
Солдат Руслан Шуляк на псевдо Дєд загинув 11 листопада 2023 року неподалік села Кліщіївка на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення внаслідок влучання ПТКР (протитанкової керованої ракети). Тепер воїнові назавжди 43 роки.
Руслан народився у селі Соснівка на Вінниччині. Опанував фах зварювальника у професійно-технічному училищі № 38 (с. Мазурівка). Після одруження переїхав до села Довжок. Близько 15 років працював на будівництві, виконував роботи маляра-штукатура. Вільний час присвячував родині.
У січні 2023 року чоловік був призваний до Збройних Сил України. Служив навідником у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді.
«Мій чоловік був доброю людиною, людиною-душею! Я й досі не вірю, що його немає. Коли його призвали воювати, дуже просила не йти, на що він сказав: «Це мій обов'язок, я йду захищати насамперед свою сім’ю».
Руслан прийняв моїх двох дітей, як своїх рідних, і вони його теж. Згодом у нас народилась донька Єва. Дуже її любив. Вони були не розлий вода. Хотів бачити, як вона росте. У нас було дуже багато планів на майбутнє, але доля розпорядилась інакше. Три місяці пекла, бо не могли забрати з поля бою, а зараз теж не легше. Постійно донька просить розповісти, де батько, а я відповідаю, що з Бозьою живе на хмаринці.
Ми прожили не так вже і багато, але за ці роки я відчула, що таке бути жінкою, а діти – як мати справжнього люблячого батька. Таких, як був Руслан, більше немає. Будемо пам'ятати і любити завжди, ніколи не забудемо», – розповіла Тетяна Шуляк.
Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали Руслана у селі Довжок на Вінниччині.
Вдома на нього чекали батько, дружина і троє дітей.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page