top of page
Рустем Аблятіфов
24 вересня 2022 року
Політолог, юрист і ветеран АТО Рустем Аблятіфов, позивний Ногай, загинув 24 вересня 2022 року в бою з окупантами на Херсонщині. Захиснику було 57 років.
Рустем народився в Одесі. Здобув фах моториста-матроса у морському професійно-технічному училищі, закінчив Одеську державну морську академію. З 1992-го жив із родиною у Криму. Працював на судах в Керчі. У 1998-му закінчив юридичний факультет Таврійського інституту підприємництва та права, а у 2002-му отримав диплом магістра державного управління з відзнакою в Українській академії державного управління при Президентові України. Працював у Державному комітеті України у справах національностей та міграції, потім став головним консультантом юридичної служби у Представництві Президента України в АРК. Викладав право у Кримському юридичному інституті. Очолював раду кримської ГО «Інститут громадянського суспільства». Був політичним аналітиком та юристом. Протягом двох років був редактором англомовної сторінки в агенції «Кримські новини».
Брав активну участь у Помаранчевій та Революції гідності. Після російської окупації Криму переїхав до Львова, де викладав в університетах. З 2015 року воював в АТО на Донбасі: спочатку у складі добровольчого корпусу «Вікінг», потім – у ДУК «Правий Сектор». Внаслідок поранень у боях отримав інвалідність.
На другий день повномасштабної війни приєднався до 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила ЗСУ. Воював на Луганщині. Наприкінці літа захистив дисертацію у Львівському національному університеті імені Івана Франка і здобув ступінь доктора філософії.
«Він завжди ненавидів усе російське і водночас прищеплював любов до України та нашого народу. Збереження кримськотатарської ідентичності, мови, культури було одним з найважливіших принципів його життя. Коли ми в дитинстві жили в Криму, він змушував мене та мою сестру говорити лише українською або кримськотатарською. В Криму, де це було «дивно». Я цього не розумів, бо, як і всі діти, не хотів «відрізнятися». Тільки подорослішавши, став розуміти. Він помер, борючись з тим, що щиро ненавидів – росією, її шовіністським «народом» і рашизмом. І за те, що щиро любив – Україну, Крим, український і кримськотатарський народи. Герої не вмирають – вмирають вороги!» – написав син загиблого Адільгірей.
Поховали захисника у Львові.
У Рустема залишилися дружина, син і донька.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page