top of page
Сергій Борецький
13 січня 2023 року
Головний сержант Сергій Борецький, позивний Сєдой, загинув 13 січня 2023 року, виконуючи бойове завдання в районі міста Сіверськ на Донеччині. Воїну назавжди 51 рік.
Сергій народився в селі Ксаверівка Житомирської області. Проживав у місті Лозова на Харківщині. Закінчив місцеву школу, а потім – училище. Працював на Лозівському ковальсько-механічному заводі. Згодом поїхав на заробітки в Чехію. Любив рибалити, читати, обожнював відпочивати на природі та проводити час з родиною. З 2014 року брав участь в АТО. Мав нагороди. Військова справа стала для нього головним напрямом у житті.
Повномасштабне вторгнення ворога зустрів на позиціях Донеччини в лавах 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Був командиром мінометної батареї.
«З великим сумом, біллю і зі сльозами на очах пишу спогади про нього... Сергій був справжнім чоловіком: мужнім, чесним, справедливим, добрим, відповідальним, дбайливим, людиною честі та совісті. Якщо починав якусь справу, то вкладав всю душу і виконував якісно. Мав багато планів на життя. Завжди хвилювався за родину та батьків. Був справжнім патріотом своєї країни, надійним другом і побратимом. Ніколи не скаржився, що йому важко, завжди казав: «У мене все добре». У серці залишився лютий біль від втрати... Існує сила, яка може забрати з життя, але з пам'яті – ніколи. Він назавжди залишиться в серці та пам'яті. Вдячна за все, що було. Нехай свята земля береже твій вічний сон. М'яких тобі хмаринок, мій Янгол. Вічність прийме тебе у свої руки. Ти назавжди у Небесному війську», – написала дружина загиблого Тетяна.
Поховали Героя на Алеї Героїв Центрального кладовища у місті Лозова на Харківщині.
У Сергія залишилися батьки, сестра, племінник, дружина.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page