Солдат Сергій Дорошенко загинув 23 вересня 2023 року поблизу сіл Пожня та Попівка Сумської області. Повертаючись з бойового завдання, він з побратимом потрапили в засідку ворожої диверсійно-розвідувальної групи.

Сергієві було 39. Він народився в місті Ромни, що на Сумщині. Закінчив Пустовійтівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів ім. П. І. Калнишевського. Займався спортом та здобував першість району й області з легкої атлетики. Потім пішов навчатися до Роменського вищого професійного училища №14, де здобув фах електрозварювальника. Ця професія стала захопленням всього його життя.

Служив прикордонником на заході України протягом 1,5 року. Коли повернувся на рідну Сумщину, то переважно працював за спеціальністю. Зокрема, останні пʼятнадцять років – у приватній фірмі, а до цього – на будівництві в Києві та ліфтером у Сумах.

Займався виготовленням металоконструкцій, де проявляв творчість та креативність, захоплювався ремонтом електронних і радіоприладів. Також чоловік цікавився історичними знахідками, колекціонував монети. Дуже любив природу, мандрівки, обожнював збирати гриби, рибалити, вирощувати кімнатні квіти. Пробував себе в багатьох декоративно-прикладних ремеслах і все вдавалось на відмінно. Прищеплював любов до спорту маленькій донечці Богданці. Імʼя для неї він сам запропонував.

Під час повномасштабного вторгнення служив у 117-ій окремій бригаді територіальної оборони. Обіймав посаду кулеметника-навідника.

«Сергій був світлим, добрим, чуйним та щирим, порядним, чесним, справедливим і відповідальним, веселим та креативним. Працелюб. Він мав свою чітку позицію і власну думку з будь-яких питань. Справжній, мужній чоловік. Люблячий коханий, найніжніший тато, найближчий друг для брата, турботливий син, прекрасний хрещений багатьом діткам, найщиріший товариш і кум, відповідальний працівник та воїн, якому вдячні багато людей. Наш чоловік і тато був нашим коханням, підтримкою, опорою, розрадою, захистом, нашим другом, особистим психологом, мотиватором, сенсом життя, який ми втратили… Він – частина душі нашої сім'ї, яка тепер навіки розірвана... Не вистачає слів, щоб повністю описати, настільки він був людиною...», – розповіла дружина Тетяна Чала.

Поховали захисника на центральному кладовищі села Пустовійтівка Сумської області.

У Сергія залишилися батьки, дружина, донька та брат.