Головний сержант Сергій Харченко загинув 21 березня 2022 року в бою біля міста Попасна на Луганщині. Воїну було 29 років.

Сергій народився у селищі Свеса Сумської області. Навчався у місцевій школі. У 2014 році закінчив Київський інститут бізнесу та технологій. З 2019-го проходив службу у лавах Державної прикордонної служби України. У складі 3-го (Луганського) прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса брав участь у бойових діях на території ООС на Донбасі. Жив з дружиною та сином на Луганщині. Любив пізнавати щось нове, намагався весь час покращити життя тим, хто поруч.

Під час повномасштабного вторгнення Сергій продовжував боронити Луганську область від російських окупантів. Разом із побратимами обороняв місто Щастя. Потім із 24-ю окремою механізованою бригадою ЗСУ тримав позиції під Попасною, де і прийняв останній бій.

«Він сам стояв на позиції і відстрілював «вагнерців». Вороги стояли в п'яти метрах від них. 21 березня зранку підбили їхній танк. Ввечері ми почули тишу на позиції, де знаходився Сергій. Забігли туди, але куля снайпера забрала його життя», – розповіли побратими загиблого.

«Сергій був відповідальною та розумною людиною, завжди простягав руку допомоги майже кожному. Завжди були багато телефонних дзвінків з проханням допомогти, адже люди знали, що він завжди допоможе! Найкращий син, онук, найкоханіший чоловік і тато, який мав безліч планів та хотів жити зі своєю родиною, піклуватися про своїх рідних. Але клята війна забрала його у нас. Сергій був неймовірно добрий, чуйний, дбайливий, уважний, надійний. Найкращий! У це ніколи неможливо буде повірити, рана, яка буде кровоточити все життя. Це було кохання з першого погляду та на все життя. Перед самою війною ми з чоловіком повінчалися. Син досі не знає про загибель тата. Він просто не розуміє та не вірить. Ще маленький… Наш тато – Герой! Він здійснив подвиг. У нас тепер подвиг – це просто вдихнути повітря. Без нього несамовито важко й боляче», – написала дружина воїна Аліна.

Посмертно Сергію присвоєно звання головний сержант та нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали Героя у рідному місті.

У Сергія залишились мама, брат, дружина, син, дідусь і бабуся.