Житель Маріуполя Сергій Макаров помер між 12 і 30 березня 2022 року у власній квартирі – від голоду, холоду та ненадання медичної допомоги. Йому було 63 роки.

Перед повномасштабним російським вторгненням Сергій Дмитрович кілька тижнів лежав у лікарні №4, мав набряки ніг. 24 лютого всіх, хто міг ходити, відпустили додому. Чоловік повернувся до своєї квартири у Лівобережному районі, який ворог інтенсивно обстрілював з перших днів. Внаслідок обстрілів у місті зникло теплопостачання, належного доступу до ліків та медицини теж не було.

«11 березня я востаннє змогла дістатися Лівого берега. Привезла батькові їжу та воду. Їхати зі мною до іншого району він не захотів. І більше ми не побачилися. Коли саме тато помер – невідомо. Сусіди розповіли, що наприкінці березня російські окупанти ходили по квартирах. Знайшли його тіло і вивезли, як невідомого, хоча при ньому були документи, проте їх залишили в квартирі», – розповіла донька Катерина.

Сергій Дмитрович народився в селі Ялта Донецької області. З 1991 року жив у Маріуполі. Виховував трьох доньок, радів онукам. У молодості працював водолазом. Багато років був трактористом-бульдозеристом на металургійному комбінаті. Також працював на будівництві церкви святого Архистратига Михаїла на Лівобережжі. Був ветераном праці.

«Батько дуже любив читати та був записаний у всіх бібліотеках міста. Був освіченою людиною з особистою думкою. Не пив та не палив», – згадала донька.

Дата смерті Сергія Макарова достеменно невідома. Місце поховання – теж. У нього залишилися три доньки та онуки.