Солдат Сергій Мартинюк на псевдо Мартин поліг 27 липня 2024 року під час виконання бойового завдання. Його життя обірвалося на центральній шахті міста Торецьк на Донеччині внаслідок ударної хвилі від касетної авіабомби, яку скинули окупанти. Герою було 24 роки.

Сергій народився в селі Ліщинівка Черкаської області. В 2017 році закінчив Черкаський професійний автодорожній ліцей, де здобув професію майстра з діагностики та налагодження електронного устаткування автомобільних засобів. У 2020-му пройшов строкову військову службу. В юні роки займався спортом, зокрема, пішохідним туризмом, здобував нагороди та кубки в районних та обласних змаганнях. У цивільному житті їздив на заробітки за кордон. Мріяв назбирати грошей та придбати автомобіль марки BMW.

Під час повномасштабної війни Сергій служив у Збройних Сил України. Воював у лавах 53-ої окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. Обіймав посаду телефоніста відділення зв'язку радіовзводу роти зв'язку командного пункту польового вузла зв'язку.

«Мій молодший братик Сергійко був добрим, чуйним щирим та справедливим, завжди усміхненим і веселим. Де б він не був, завжди ніс мамі квіточку і говорив: «Маман, це тобі». Ніколи і нікому не відмовляв у допомозі, був душею компанії, знаходив спільну мову з усіма: від маленьких і до дорослих», – розповіла сестра загиблого Світлана.

Поховали Сергія в рідному селі.

У нього залишились батьки, сестра та велика родина.