Старший лейтенант Сергій Матвійчук, позивний МЕС, загинув 17 березня 2023 року під час бою за місто Вугледар на Донеччині. Коли ворог обстрілював позиції українських оборонців, офіцер зазнав смертельної вибухової травми. Через місяць, 21 квітня, йому виповнилося б 36 років.

Сергій Петрович – уродженець села Катюжанка Київської області. Здобув вищу освіту в Національному університеті біоресурсів України за спеціальністю «Механізація сільського господарства та економіка і підприємництво». Працював у банку провідним економістом. Але все життя з юних літ тягнувся до техніки, тому змінив фах. Спочатку пішов працювати механіком, а згодом став начальником дільниці механізації у Київській енергетичній будівельний компанії. Любив подорожувати – автівкою об'їздив майже всю Україну. Брав участь в АТО.

Із початком повномасштабного російського вторгнення Сергій знову став на захист Батьківщини від російських окупантів. Воював у лавах 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Командував взводом.

«Чоловік завжди мені казав, що потрібно почекати ще трішки: «Ще трохи попрацюємо над цілісністю і незалежністю нашої країни, та скоро повернусь додому разом з перемогою». Людина слова, патріот. Був впевненим, завзятим, життєрадісним, енергійним, завжди усміхненим, цілеспрямованим та ерудованим. Був душею компанії та мав багато друзів. Він – перший, хто заходив, і останній, хто виходив з позицій. Справжній лідер, командир, офіцер Побратими жартома казали, що він для них якнайменше вже капітан. Люблячий, турботливий, уважний. Він так чекав на своїх донечок і так любив, але не встиг набутися…» – розповіла дружина офіцера.

Посмертно Сергія Матвійчука нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Поховали Героя в рідному селі.

Вдома на нього чекали дружина Альона, доньки Емілія та Еліна.