31-річний солдат Сергій Сердюк загинув 25 липня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу села Семигір’я на Донеччині. Життя захисника обірвав ворожий танковий обстріл.

Сергій народився в селі Сохацьке Полтавської області. У 2006 році закінчив 9 класів Клюшниківської школи. Згодом з родиною переїхав у село Вороньки рідної області. Навчався у Полтавському професійному училищі імені Андрія Чепіги. Певний період життя працював у цирку-шапіто. Останні 4 роки займався встановленням та облаштуванням дитячих і спортивних майданчиків у Києві.

Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до лав 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців ЗСУ. Брав участь у боях за Київщину, а згодом перемістився разом із підрозділом на інші напрямки.

«Понад усе на світі Сірьожа любив свою родину, любив життя. Він показав мені, яким має бути справжній чоловік, і я передам це синам. Він був найкращим чоловіком, надійним другом, гарним сином і братом. Завжди і в усьому допомагав всім, хто б не попросив. Завжди робив усе на совість і прагнув досконалості. Не маючи військової досвіду – в армії він не служив, у перший день війни став добровольцем до лав ЗСУ. «Хто, як не ми», – казав. Був безстрашним воїном своєї Батьківщини», – розповіла дружина загиблого Ірина.

Посмертно солдат Сердюк нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали Сергія у рідному селі. Там на його честь перейменували вулицю.

Вдома на воїна чекали батьки, сестра, дружина і троє синів.