Сержант Сергій Тісний загинув 14 грудня 2023 року в бою на лівому березі Дніпра біля села Кринки Херсонської області. Окупанти вели масований обстріл позицій українських оборонців і ворожий снаряд поцілив біля Сергія. Отримані тяжкі травми не дали шансу вижити. Захиснику було 48 років.

Сергій Володимирович народився в селі Яланець Бершадської громади Вінницької області. В родині, де було троє дітей, Сергій був наймолодшим. Старша сестра Лідія розповіла, що її брат ріс навдивовижу самостійним. Усьому навчався сам, умів майструвати. Рідні помічали, що Сергію з дитинства вдавалося втілювати свої ідеї у життя, і часто дослухалися до хлопця, тому що його креативні погляди давали результат у будь-чому.

У 1991 році Сергій закінчив місцеву школу та вступив на навчання до Ольгопільського професійно-технічного училища, де здобув фах електрика.

Потім проходив строкову службу у військовій частині 30028. У 1994 році демобілізувався та повернувся до рідного краю. Почав працювати на фермерському господарстві. Пізніше вирішив побачити світ і вирушив за кордон працювати на будівництві. В різних країнах провів значну частину свого життя.

Після подій Революції Гідності й початку АТО Сергій прийняв рішення доєднатися до лав українських захисників. Потрапив до 101-ої окремої бригади охорони Генерального Штабу ЗС України. Був головним сержантом взводу.

Із 2017-го Сергій знову повернувся до цивільного життя. Деякий час працював у столиці на будівництві. Мріяв оселитися там, біля старшої сестри з племінником. Але згодом знову повернувся в Яланець, щоб доглядати за старенькою матір’ю.

«Брат часто приїздив у Київ до нас у гості. Дуже багато уваги приділяв моєму синові. Їм обом завжди було цікаво один з одним. Вони разом ходили на прогулянки, гуляли з собакою, а Сергій полюбляв оповідати про свої пригоди за кордоном. Він став свого роду наставником для мого сина», – сказала сестра Лідія.

24 лютого 2022 року Сергій повідомив її, що планує прибути на службу до рідної 101-шої бригади.

«Він готувався захищати державу та нашу родину у перших рядах оборонців і не сумнівався ні хвилини», – пригадала Лідія.

Але на початку березня 2022 року доля привела сержанта Тісного на службу командиром відділення підрозділу охорони однієї з авіаційних бригад Повітряних Сил ЗС України. Згодом разом із підрозділом вирушив до Зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил ЗСУ. Вересень 2023-го сержант Тісний зустрів на передовій. Нашим бійцям тоді вдалося прорвати російську оборону та почати формувати плацдарм для контрнаступу на лівому березі Дніпра.

За особисту мужність Тісний Сергій Володимирович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, (посмертно).

Поховали захисника 24 грудня 2023 року в рідному селі Яланець.

Вдома на Сергія чекали мама та старша сестра з родиною.