Прапорщик Сергій Туржанський загинув 13 січня 2024 року неподалік села Веселе Донецької області. Під час виконання бойового завдання воїн отримав вибухову травму, несумісну з життям. В грудні воїну виповнилось 39 років.

Сергій народився в селищі Біла Криниця Житомирської області. З дитинства займався різними видами спортивної боротьби, зокрема, дзюдо. Мав велику кількість нагород. Навчався в Южноукраїнській школі №3. Здобув професії маляра, монтажника, електрозварювальника в Южноукраїнському ліцеї. Працював у спецпідрозділі «Скорпіон» на Південноукраїнській АЕС. Був зразковим працівником, прикладом мужності, сили, героїзму та патріотичності. Його портрет завжди висів на дошці пошани. Останнім часом проживав у Києві.

Коли почалось повномасштабне вторгнення, добровольцем долучився до Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького на посаду командира відділення.

За свою службу Сергій отримав низку нагород, серед яких: нагрудні знаки «Золотий хрест», «Ветеран війни», «За зразкову службу» ІІ ступеня, «Спеціаліст 1-го класу ЗСУ».

«Сергій був дуже добрим господарем, у вільний час завжди був зі своєю сім’єю. Неконфліктний, завжди обходив усі негаразди із посмішкою. В компанії завжди в центрі уваги, бо саме він знав, як жити життя на повну. Кожні свята без музики не обходились, він навіть велику колонку купив, щоб всі навкруги чули гучність свята. Дуже любив життя, казав, що обіцяє повернутись з перемогою. Ніколи навіть виду не подав, що йому важко чи страшно. За свою родину дуже переживав. Хоч сам перебував під постійними обстрілами, казав, що це не важливо для нього, головне ми, його сім’я. Він для нас досі живий і ми чекаємо його дома. Без нього втратились кольори життя, все стало сірим. Свого сина він рідко бачив, в основному лише по відеодзвіку. Він, мабуть, відчував, що скоро загине, бо сказав мені, що довіряє виховання сина своєму тестю. Для нас він – найкращий. Любити буду крізь простір та час», – розповідає дружина Наталія.

Поховали воїна на кладовищі «Сальків» в селі Проців Київської області.

У Сергія залишились дружина, син і донька, яким на момент загибелі тата було 2 і 11 років відповідно.