Захисник Сергій Віхнич, позивний Захар, загинув 12 березня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу села Діброва на Луганщині. Воїну було 37 років.

Сергій родом з міста Конотоп Сумської області. Батько з дитинства розповідав йому історію України та їхнього роду, який походив від козаків. Хлопець навчався у місцевій школі №9. У 2004 році закінчив Політехнічний технікум за спеціальністю «Будівництво та експлуатація будівель і споруд». Під час навчання був старанним студентом, мав веселий характер і почуття гумору, користувався повагою та авторитетом серед однолітків. Завжди охоче долучався до різних заходів, брав активну участь у громадському житті закладу, добре співав і грав на гітарі. Потім працював в архітектурному бюро при Конотопському міськвиконкомі. Згодом переїхав до Києва, де відкрив власний бізнес з продажу торговельного обладнання – компанію «КиївТорг». Став успішним бізнесменом. Справжнім захопленням Сергія з самого дитинства була риболовля, він створив Youtube-канал «SEGA fishing», де викладав відео про неї.

З початком повномасштабного вторгнення чоловік записався до лав Оболонської ТРО Києва. Був стрільцем стрілецької роти 244-го батальйону 112-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Взяв позивний Захар на честь свого улюбленого героя Захара Беркута. Про свою службу і побратимів він знімав багато кумедних роликів, які викладав у ТікТок під ніком Захар Тринадцятий (@13akhar). Мав мільйонні перегляди. У складі свого батальйону брав участь у контрнаступі в Харківській області, потім захищав кордон з РФ у місті Вовчанськ. Взимку та навесні 2023-го боронив Донеччину і Луганщину.

«Він був душею своєї роти. Надійний побратим, вірний друг і веселий добрий хлопець, який міг підняти настрій навіть у найтяжчі години», – розповіла сестра загиблого Наталія.

«Завжди усміхнений, доброзичливий, із ним багато хто дружив, адже він був такий відкритий, привітний! Постійно допомагав своїм одногрупникам. А ще був дуже принциповим і завжди стояв за правду. Дуже хороший друг. І дуже хороша людина!» – додала його класна керівниця Світлана Рудиця.

Поховали воїна у рідному місті. Посмертно йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Конотоп».

У Сергія залишилися батьки, сестра, рідні, друзі та побратими.