15 жовтня 2022 року неподалік села Дудчани Херсонської області знайшли тіло Сергія Вовка. Він лежав у ямі з розрубаною головою. За 20 метрів був мотоцикл чоловіка. Дудчани тоді перебували в російській окупації. Йшли бої за визволення селa. Рідні, які після початку повномасштабної війни виїхали з Херсонщини, переконані – чоловіка вбили російські військові.

Сергієві було 55 років. Народився і жив у Дудчанах. Після навчання працював трактористом, комбайнером. У 1991 році одружився. Влаштувався на рибальське підприємство у Нововоронцовці, а останній період життя був охоронником у місцевого фермера.

Від початку повномасштабного російського вторгнення залишався у рідному селі. Допомагав, як міг, Збройним силам України. З будинку Сергія було добре видно, як курсувала російська техніка, і він передавав інформацію про пересування ворога українським захисникам.

«Навіть, коли були проблеми зі зв’язком, якось йому вдавалося передавати інформацію. Віддав свій бінокль нашим хлопцям, сказав, що їм він потрібніший», – пригадала дружина Оксана.

Сергій любив рибалити. Нерідко улов віддавав людям задарма. Його пригадують людиною із активною позицією, комунікабельним і дружнім.

«Був добрим, хорошим, веселим, легко знайомився з людьми. Любив жартувати. Не був жадібним. Люблячий батько, чоловік і дідусь», – сказала про чоловіка Оксана.

Сергія Вовка поховали на старому кладовищі – у труні, проте без судмедекспертизи і прощальної церемонії. За більш ніж рік від убивства рідні все ще чекають на ексгумацію. Хочуть поховати чоловіка на новому кладовищі.

У Сергія Вовка залишилися дружина, дві дочки, два зяті, онук, три сестри та племінники, які стали на захист України від ворога.

Племінниця чоловіка, Олена Кмітевич, загинула під час повномасштабної війни від російських обстрілів.