top of page

Софія Яворська
1 лютого 2025 р.
Життя Софії Яворської та її батьків Дмитра й Олени відібрав російський удар по місту Полтава. Сім’я мешкала на другому поверсі будинку, в який 1 лютого 2025-го вранці, о 7.42, влучила ворожа ракета.
Софійці було 9 років. Навчалася у 4-Б класі ліцею №13 «Успіх». Усі чотири шкільні роки була відмінницею. Найбільше любила математику. Досконало володіла англійською, яку вивчала з трьох років. Почала вчити ще китайську мову. Захоплювалась вʼязанням, малюванням, гімнастикою, аплікацією, шахами, ліпкою з глини, а ще – танцями, настільним тенісом. Обожнювала читати і регулярно відвідувала бібліотеку. Любила з дідусем ходити на закупи, а з бабусею – до піцерії.
«У свої дев’ять років наша онука зробила стільки хороших справ, скільки іноді доросла людина не встигає зробити. Софійка була дуже талановитою. Мудра не за роками, вміла мислити логічно, з обґрунтуванням всіх своїх дій. Лідерка за характером. За що б не бралась – усе завершувала. Легко вчилась новому. Відвідувала всі можливі гуртки, за 9 років їх було аж 12-ть. Обожнювала вʼязати пряжею – іграшки, тваринки, квіти… Любила ліпити з глини, плести з бісеру. Неймовірно гарно малювала. Свої вироби дарувала. Часто передавала їх нашим захисникам на фронт. Також реалізувала їх і сама назбирала собі на новий ноутбук і телефон. Любила свою родину, казала: «Моя родина – це моя фортеця!». За два тижні до трагедії Софійка дарувала всім подарунки зі словами: «Це вам на згадку про мене». Ніби передчуваючи…. Ми втратили сенс життя, як жити далі – не уявляємо», – розповіли бабуся Олена і дідусь Ігор.
«Софія була нашою постійною читачкою. Юна дівчинка, яка щиро любила книги і завжди приходила до бібліотеки з допитливим поглядом і відкритим серцем. Була талановитою, доброю, світлою. Надихала нас своєю жагою до знань і мріями про майбутнє. Вихована, спокійна, дружелюбна, у бібліотеці мала багато друзів. Завжди мені у всьому допомагала», – розповіла завідувачка бібліотеки-філії №6 Сюзанна Онищенко.
У Софії залишились бабусі, дідусі, тітка і дядько. Поховали дівчинку у селі Гожули Полтавської області.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page